Була заснована в далекому 1938 році і розміщувалася тоді по вул Енгельса (нині - Лютеранська), 25 її першим директором стає Віра Йосипівна Гатті – дочка італійця і російської. Під час Жовтневої революції Віра Йосипівна закінчує курси медичних сестер і бере активну участь у громадянській війні (в рядах Червоної Армії). Після війни вступила до Київського університету, в 1926 році закінчила аспірантуру, викладала історію. До речі, якщо хочете більше дізнатися цікавих фактів про місто – приходите на наші екскурсії по Києву.
З початком Великої Вітчизняної війни Віра Йосипівна добровільно йде на фронт, працює в госпіталі, потрапляє в полон, з якого втекла і повернулася в оккупірованих Київ. Активно включається в підпільну боротьбу в партизанському загоні ім. Попудренка. Загинула в бою 30 червня 1943. Саме від порога рідної школи 23 червня 1941 пішов на фонт загін добровольців - учнів школи №78. У ті жахливі роки загинуло багато учнів. У 1944 році школа отримує статус жіночої, новим директором призначають Ганну Василівну Семенцову.
У повоєнні роки школа живе новим мирним життям. Учні та вчителі беруть активну участь у відновленні столиці, не без їхньої допомоги піднято з руїн Хрещатик. У 1961 році дружний колектив допомагав у підготовці до відкриття станції метро "Хрещатик". Шкільне життя була насиченою і цікавою: виробляються літературні вечори за участю відомих прозаїків і поетів - В. Сосюри, О. Вишні; в гості до учнів приходять олімпійські чемпіони зі спортивної гімнастики - Лариса Латиніна, Борис Шахлін, Володимир Титов.
Незабаром старе приміщення школи стає тісним, було прийнято рішення про побудову нового сучасного будівлі з басейном і великим спортивним залом. Багато зусиль для того, щоб цей переїзд став можливим, доклала А.В. Семенцова, тодішній директор школи.
У 1963 році відкривається нове приміщення школи за адресою Басейна, 4, в той час ця споруда не мало аналогів в Києві і в СРСР. Великий хол з фонтаном, зручні класи. Старшокласники розвивали самоврядування, власноруч обладнали шкільну радіостанцію, ввели усні журнали, організовували зустріч з вченими, митцями.
Одна з традицій, започаткованих Ю.В. Пархоменко, - допомога воїнам-інтернаціоналістам. Учні 7-8 класів з ентузіазмом працювали в окружному військовому госпіталі на 15 об'єктах - в хірургічномк і приймальному відділеннях, аптеці, на станції переливання крові, в їдальні і т.д ..
Через реконструкцію Бессарабського кварталу школа знову змінює адресу. Стара будівля теж було досить цікаве з великими колонами по периметру, красиво розмальованими стінами і фонтаном в центрі. Але школа була вже в аварійному стані і коли обрушилася частина скляного даху, ледь не забивши прибиральницю, рішення про перенесення школи було прийнято в найкоротші терміни. Нова будівля будувалося з розмахом і швидко, але не дуже сумлінно і якісно - в перші роки траплялися аварії: то труба лопне і заллє нижній поверх, то тріщини по стінах підуть, то конструкція скляного даху може впасти під вагою снігу і потрібно було постійно його очищати . Нове оригінальне приміщення розташувалося на вул. Шота Руставелі, 47. Воно відкрило свої двері першого вересня 2000 року. Привітали учнів і педагогів високі почесні гості: Президент України Леонід Данилович Кучма, мер Києва Олександр Омельченко, голова Адмінстрації Президента Володимир Литвин.
У 2008 році до 70-річного ювілею школи був відкритий Музей історії школи.
Серед випускників школи № 78 чимало відомих особистостей, але найвідоміший її учень, мабуть, кіноактор Леонід Каневський.
Коментарі (38):
27.12.2024, 00:33:25
Дуже гарна школа
25.10.2024, 07:56:33
Благодарю судьбу что мне довелось учиться в этой школе!
Уже через годы начинаешь понимать отношение учителей: они хотели сделать из нас ЛЮДЕЙ и, мне кажется, это у них получилось. Спасибо! Низкий поклон!
Отдыхай с миром учительница первая моя Тихонова Галина Владимировна! Понимаю что многих нет в живых. Низкий поклон Виненковой Ирине Давыдовне, Дыннику Алексею Семёновичу, Чаче Олегу Константиновичу (когда я вырос понял что был он нормальный мужик), Копейкиной Валентине Ивановне.
Моя учительница украинского языка и литературы стала директором, за что я искренне рад и желаю ей долгих лет жизни! Низкий ей поклон!
15.01.2024, 21:44:11
навчався у 117-й школі, однак ми ходили на уроках фізкультури в басейн "каченя". це було у кінці 80-х - початку 90-х.
17.11.2023, 13:38:28
Классная школа была на Бассейной 1980-1990 Б класс .Жалко что очень мало фото сохранилось
11.06.2023, 23:03:50
Училась в ней с 1976 по 1986, замечательная школа, внутри супер плвнировка,,но кто-то захотел урвать место ,а то что сделали новую,ни в какое сравнение, теперь даже некуда прийти, вспомнить молодость
Светлана
20.06.2022, 21:06:51
Выпуск 1956-1966, А-класс отзовись
18.06.2022, 15:29:08
Я имел счастье проучиться и на Энгельса, и в 94, и на Бассейной. Любимая моя школа! Я благодарен и Анне Васильевне, и Виле Семёновне, и Калерии Васильевне за всё, что они мне дали.
09.08.2021, 01:02:47
Я окончила эту школу, свою единственную и любимую в 1978 году. Самым трогательным моментом было окончание этой школы, когда мы-ученики 10-х классов под песню "Когда уйдём со школьного двора, " спускались по лестницам школы с четвёртого на первый этаж и нас провожали взгяды и аплодисменты младших учащихся и преподаватели. А с первоклашками мы в тот день стояли вместе на линейке, только первоклашки стояли перед нами. Как все было трогательно и прекрасно!
07.08.2020, 06:19:08
Учился с 1956-1966 на ул Энгельса. Жил через дорогу - Энгельса 21/12. Из окон класса бросали Чернильницы невылевайки в стену особняка на углу. Энгельса и Банковой. В нем тогда жил первый секретарь ЦК КПУ Киреченко. Вокруг школы дома КГБ, МВД, ЦК и много было учеников "из высшего света". Пока строили новую школу на ул. Бассейной, мы учились в 94 школе, возле метро Октябр. Революции на второй смене. Как-то так.................. Сейчас живу в Калифорнии - жалею страшно.....
28.05.2020, 20:22:39
Я училась тоже в 78 на Бассейном 1968-1978гг
Самое счастливое,беззаботное время. А школу действительно угробить чтобы очистить место для мандаринки. Привет всем выпускникам !
Мій відгук: