Екскурсія "Український Київ: Від Латинського кварталу – до Парнасу"

Маршрут: Вул. Гетьмана Павла Скоропадського (Толстого) – Терещенківська – парк Шевченка – пам'ятник Шевченка – Гетьмана Павла Скоропадського (Толстого) – Паньківська, Микільсько-Ботанічна-Тарасівська – Саксаганського.

Це сьогодні Київ – головне українське місто, столиця нашої держави. А ще сто років тому переважна більшість третього за значимістю міста Російської імперії вважала себе органічною частиною цієї самої імперії. І навіть про автономію не думало, не кажучи вже про незалежність ... Як же вдалося переформатуватися з «споконвічно російського міста» в столицю самостійної країни в 1918 році, що сприяло усвідомленню національної самоідентичності міста?

Ця екскурсія про тих небагатьох на півмільйонне місто, хто завжди вірив у незалежну Україну, і своїми справами та вчинками наближав цю мить: і за часів царського режиму, більшовицького розгулу, і в роки нацистської окупації...

Ми пройдемо місцями, де жили, працювали і творили наприкінці 19 – на початку 20 століття основоположники нашої держави, піонери української культури та її меценати – М. Грушевський, М. Лисенко, Л. Українка, брати Кричевські, Г. Нарбут, Є. Чикаленко… Згадаймо про киян, які здобули всесвітнє визнання за межами батьківщини, але ніколи її не забували – С.Лифаря, А. Архипенко…

Ми дізнаємось:

• на честь когось у 19 ст. названий вуличний трикутник – Тарасівська, Паньківська, Микільсько-Ботанічна;
• яку вулицю за царських часів називали Українською (хоча царят офіційно визнавав лише назву «Малоросія» та її складові);
• на фасаді якого будинку був гетьманський герб (скинутий за радянських часів, але повернувся на місце після 1991 р.);
• де знаходився Український Парнас, і що зараз на цьому місці;
• кому належить знаменита фраза «Мало любити Україну до глибини серця, її треба любити до глибини власної кишені»; і наскільки ця фраза відповідала способу життя носія.