Через викрадення голови київського відділення банку, пов'язаного акціонерним капіталом з Deutsche Bank, німці не посоромилися розігнати Центральну Раду.
Перший банк в сучасному розумінні цього закладу з'явився в Києві в 1839 році. Саме тоді в місті була заснована контора Державного комерційного банку. Довгий час держбанк повністю покривав потреби місцевого бізнесу, але, починаючи з 1870-х років, що розвивається швидкими темпами цукрова промисловість привернула до Києва цілий ряд кредитно-фінансових установ Імперії. Серед них був і потужний на ті часи «Російський для зовнішньої торгівлі банк».Фактично, дореволюційний аналог сьогоднішнього московського гіганта, який вже встиг вкласти в український великий бізнес не один мільярд – Банку ВТБ. У супроводі професійних гідів на наших екскурсіях по Києву ви можете дізнатися і інші цікаві факти про місто.
Російський для зовнішньої торгівлі банк був заснований в Петербурзі в 1871 році. І, до речі, за участю німецького банківського концерну Deutsche Bank. Банк спеціалізувався на фінансуванні торговельної діяльності, а також промисловості. Обороти установи були величезними – перед початком Першої світової війни банк за обсягами здійснюваних операцій займав 3-4 місце у всій Імперії. А його 111 регіональних філій були расбросани по всій країні.
Незважаючи на назву, в Південно-Західному краї зовнішньою торгівлею фінансова установа займалося мало, звертаючи увагу виключно на потреби місцевих цукрозаводчиків. У ті роки за право фінансувати цю галузь боровся не один київський банк, а виграв отримував право не тільки кредитувати «цукрових баронів», а й скуповувати акції цукрових заводів, брати участь в реалізації їх продукції. Про те, що нова «спеціалізація» принесла банку не малі кошти красномовно говорить тільки один показник – в період з 1905 по 1917 роки баланс київського відділення банку виріс з 21,6 млн. Рублів до 82,2 млн. рублів. Власне, через тісний зв'язок з відомим «На цукровий синдикатом», Російський для зовнішньої торгівлі банк в Києві прозвали «На цукровий банком».
Зв'язки з Deutsche Bank зіграли, мабуть, основну роль в цікаву історію часів УНР. Весною 1918-го, коли до Києва увійшли війська кайзерівської Німеччини, глава київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку, а також член фінансової комісії Центральної Ради Абрам Добрий був викрадений з власної квартири в будинку на Великій Житомирській, 8б. У ніч з 24 на 25 квітня туди вломилися озброєні люди, схопили банкіра і відвезли на автомобілі на вокзал. Після цього Доброго посадили в вагон і відвезли до Харкова з метою помістити в Холодногорский централ. Начальник в'язниці, правда, відмовився забирати арештованого без супровідних документів, і банкіра помістили в номер харківського «Гранд-Готелю». Там він і підписав здирникам чек на 100 тис. Рублів. А по Києву з ранку 25 квітня почали гуляти чутки, про те, що мільйонер Абрам Добрий загадковим чином зник.
З огляду на, що через київське відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку здійснювалися фінансові операції німецький військ з Рейхсбанком, викрадення банкіра викликало величезне роздратування у голови окупаційної адміністрації генерал-фельдмаршала Германа фон Ейгхорна. Він оголосив чиновника особливих доручень українського Міністерства внутрішніх справ Осипова безпосереднім виконавцем, а самого міністра Михайла Ткаченка, військового міністра Олександра Жуковського і прем'єр-міністра Всеволода Голубовича – замовниками злочину.
Вже 26 квітня Ейгхорн підписує указ, згідно з яким кримінальні злочини, скоєні на території України, вибірково підлягають німецькому військово-польового суду. А 28 квітня на засідання Центральної Ради проходить озброєний німецький загін, який заарештував, а пізніше, – після особистого обшуку на наявність зброї, – розігнав усіх присутніх по домівках. Центральна Рада більше не збиралася. На наступний день, 29 квітня, колишній генерал-ад'ютант імператора Миколи II – Павло Скоропадський, стає гетьманом України.
Коментарі (0):
Мій відгук: