Як Київські кадети один з одним ... танцювали

Як не крути, а Київ в Російській імперії стояв в ряду перших питань розвитку міста. Не дарма ж, коли мова заходила про місце розташування будь-якого нового закладу імперського значення, погляд можновладців нерідко падав на наше місто. Так сталося і в 30-х роках ХIХ століття: після того як Микола I ініціював створення Кадетського корпусу (військової гімназії), дворяни п'яти губерній, чиї діти повинні були там вчитися (Київської, Подільської, Волинської, Херсонської та Таврійської), приступили до збору коштів на його установа. Якщо хочете дізнатися більше цікавих фактів про місто – приходите на екскурсії по Києву.

Закладка величезної будівлі за проектом Івана Штрома припала на 1847 рік. А поки йшло будівництво, корпус з січня 1852 року почав діяти на Бібіковському бульварі, 14, в будинку, що належить тоді Другій гімназії. Директором призначили полковника лейб-гвардії Вольського. Також в штат закладу входили два капітана (ротні командири), шість поручиків, ад'ютант, поліцмейстер, чиновник і 82 особи військової прислуги. Що ж стосується звичайних дисциплін, то їх викладали професори університету.

Перший випуск кадетів відбувся в червні 1856 го, але вже в наступному році Другу гімназію перевели в спеціально зведене приміщення, а в будинку корпусу влаштувалася Перша. Сам корпус розмістився в побудованому нарешті власному будинку на Шулявці. До речі, дорогу, яка проходила біля будівлі, нарекли кадетський шосе, а зелений масив поруч — кадетський гаєм. 

Після новосілля корпус досяг проектного контингенту — 400 учнів у складі п'яти рот. Навчальний рік тривав тут з серпня до липня і складався з двох семестрів з екзаменаційними сесіями. Літо кадети проводили в гаю, де жили в наметах і з 5 ранку до 9 вечора відпрацьовували маршові вправи або займалися гімнастикою. І взагалі в корпусі царювала сувора казармена дисципліна. Про розваги можна було тільки мріяти. Правда, зрідка допускалися танці (до слова, до 1863 року хлопці «вальсували» без дівчат — один з одним), а також виступи фокусників. Контакти із зовнішнім світом були зведені до мінімуму, що призводило до виникнення грубих традицій типу «дідівщини».

Втім, з лібералізацією суспільства після реформ Олександра II обсяг шагистики кадетів був зменшений, курси військових дисциплін скорочені. Трохи пізніше частково демілітаризоване корпус перетворився у Володимирську військову гімназію, випускники якої за бажанням могли продовжити освіту у військових училищах. А з 1874 роки навчання тут стала семирічною.

Тепер молодиків не тримали в їжакових рукавицях — їм дозволялося більше читати (улюбленим автором хлопців був Майн Рід). В кращу сторону змінився і раціон: кадетів балували французькими булочками і солодким. Однак пом'якшення умов навчання стало причиною падіння дисципліни. Наприклад, в 1867 році внаслідок масових заварушек 59 хлопців були відправлені в армію.

Щоб навести порядок, Олександр III розпорядився перетворити гімназію знову-таки в Кадетський корпус (1882). І пішло-поїхало: «цивільні» предмети поступилися місцем військовим, відродилися фізичні вправи, з'явилася «стройова рота», вихователями були тільки офіцери, а командир роти обов'язково мав чин полковника. З тих пір структура військового закладу не змінювалася.

За перші 50 років свого існування Київський корпус підготував близько 2000 офіцерів. Тут навчалися майбутній філософ Микола Бердяєв, дипломат Олексій Ігнатьєв, генерали Микола Духонін і Михайло Дроздовський, червоний командарм Сергій Каменєв, діячі УНР Всеволод Петров і Олексій Галкін.

У 1920 році залишки Київського корпусу перебували в Югославії, де їх об'єднали з одеськими кадетами в Костянтинівський корпус, який діяв в еміграції.

Нині приміщення, зведене колись для Кадетського корпусу, належить Міністерству оборони України.


Первая киевская гимназия
Рекомендуємо:

Коментарі (0):

Ваш відгук може бути першим

Мій відгук: